Конкурс "Фізика - це просто!"

1. Чому іноді машиніст, перш ніж зрушити поїзд уперед, подає його назад?
2. Чому в дуже великий мороз полозки саней погано ковзають по снігу?
3. Як пояснити появу інею, а іноді і льоду на ві­конному склі взимку? З якого боку з'являється іній і чому?
4. Чому блискавка часто б'є в ставки, озера, болота? Як це пояснити?
5. Електромонтери часто кажуть: «Гаряче з'єднання завжди холодне, а холодне — завжди гаряче». У чому суть цих слів?
6.Спортсмен на змаганнях по стрибках у висоту перестрибує планку, що знаходиться на висоті 2 метри. Планку на якій висоті зміг би перестрибнути цей спортсмен, якби змагання відбувалися на Місяці, де сила тяжіння у 6 разів менша?
7.Чому удар блискавки розщеплює дерево?
8. Чому блискавка влучає у високі предмети значно частіше, ніж у низькі?
9. Задача-оповідання «Пригода з відром».
У відро я налила холодної води, запалила газ і по­ставила відро на газову плиту. Поки я мила руки, паль­ник зашипів: очевидно, в нього почала потрапляти вода. Я підійшла до плити і зняла відро. Його дно було вкри­те великими краплями води. «Звідки вода? — подумала я.— Адже відро наливала акуратно, не замочивши його... А може, трохи облила стінки і не помітила?» Я добре витерла зовнішні стінки і дно відра ганчіркою і поста­вила його на пальник. Минув деякий час, і пальник зно­ву зашипів. Я підійшла до плити і зняла відро. Дно його й тепер було вкрите великими краплями води. «Що за диво? — подумала я.— Певно, відро тече». Я зняла відро, вилила з нього воду і старанно перевірила: воно не тече. Тоді я знову налила в нього води, причому зробила це так акуратно, що дно і стінки відра залишилися абсо­лютно сухими, і поставила на пальник. Не минуло й трьох хвилин, як пальник зашипів. Піднявши відро, я з подивом побачила, що дно його вкрите краплями води. Звідки на відрі вода?
10. Коли вдарити молотком по великому стальному бруску, то молоток відскочить, а якщо з такою самою силою вдарити по свинцевому бруску, то підскакування не буде. Якому металу при цьому передається більше енергії? Чому?
11. На гладеньку дошку поклали дві цеглини — од­ну плазом, другу на ребро. Вага цеглин однакова. Яка цеглина почне зісковзувати першою, якщо поступово піднімати один кінець дошки? Чому?
12. Що важче – пуд заліза, чи пуд вати?


Дай правильні відповіді і отримаєш приз!

До 26.12.2010 представити відповіді в письмовій (можно - електронній) формі - мені в каб № 11.
                                                                     СВШ. 

Учні, що набрали найбільшу кількість балів:
Ковальов Максим (10 - А) - 7 балів (з 12)

Випускники! Бажаєте отримати гарну оцінку по астрономії?

Напишіть реферат, створіть презентацію та продемонструйте класу і висока оцінка практично гарантована!
( Одна - за реферат(зміст та оформлення), друга - за презентацію, третя - за захист своєї роботи перед учнями класу)
Тема: «Планети Сонячної системи».
Реферати:

1. Меркурій.   2. Венера.    3. Марс.   4. Юпітер.

5. Система Юпітера.(Супутники Юпітера).

6. Сатурн.  7. Система Сатурна.(Супутники Сатурна).

8. Місяць.  9. Комети.  10. Астероїди.

Тема: «Зорі».
Реферати:

1. Карлики.   2. Нейтронні зірки.   3. Подвійні зорі.

4. Цефеїди.   5. Нові і наднові зорі.

Тема: ( можете запропонувати власний варіант)

Зауваження: Реферат може бути представлений в електронній

                        формі з презентацією в  Microsoft PowerPoint

                        (фотографії, графіки, таблиці даних, схеми).

Здача рефератів - не пізніше закінчення вивчення відповідної теми на уроках.

Шпаргалка - лучший помощник при решении задач! (Продолжение)

      Воспользовавшись кратким изложением содержимого темы (шпаргалкой) , ученик в состоянии решать задачи среднего и достаточного уровня  самостоятельных и контрольных работ. Для этого достаточно владения матеметикой на уровне 7 класса.
      Решение задачи начинаем с зашифровки условия, т.е. все заданные значения записываем с помощью условных обозначений величин. В условии оставляем место для возможной записи значений констант. Теперь все заданные значения нужно записать в системе СІ используя таблицу приставок и множителей (Для особых случаев:  А км/ч = А : 3,6 м/с ;  А л = А : 1000 м3 ; А г/см3 = А * 1000 кг/м3 ).
     Следующий шаг - выбор формулы. Ищем формулу, состоящюю из букв нашего условия. Если обнаруживается формула состоящая из всех букв условия (а иные буквы формулы - константы), то записываем её как исходную. Из неё выражаем букву, которую нам необходимо найти по условию задачи, подставляя значения известных величин (и констант) вычисляем значение искомой величины. Единица измерения найденной величины - основная по системе CI.
Если такой формулы нет, то берем несколько формул, которые содержат известные и искомые величины. Получаем систему формул, решаемую или методом подстановки, или методом исключения  ненужных величин.